Подорожуючи по Європі, ми бачимо, яка там інфраструктура, культура, зарплати і рівень життя. Бачимо, як пост-соціалістичні країни перетворилися за той час, після того, як приєдналися до ЄС. Природно, ми теж хочемо так жити і так заробляти.
Для більшості працездатного населення України це питання після «безвіза» вирішується просто – сів в автобус і поїхав на заробітки в Італію, Польщу або Чехію. Тим більше, що в тій же Польщі або Чехії катастрофічна нестача робочих рук. Адже всі місцеві робітники давно виїхали на заробітки до Німеччини, Англії або Швеції і повертатися не збираються.
А тепер давайте спробуємо проаналізувати ситуацію, яка склалася в Україні зараз і спрогнозувати її розвиток на найближчі пару років.
Для цього згадаємо, як було з працевлаштуванням в Україні ще років п’ять-сім тому? З досвіду нашої компанії можу сказати, що після розміщення оголошення про вільну вакансію, телефон не замовкав протягом двох тижнів, а протягом першого тижня, взагалі не можливо було працювати через постійні дзвінків претендентів. Надлишок робочої сили був явний. Багато агентств надавало послуги з працевлаштування і брали за це з претендента цілу місячну платню! Але коли долар подорожчав в четверо, а зарплати і рівень життя залишилися на колишньому рівні – близькість і відкритість кордонів з Європою сама підказала вихід з ситуації, що склалася.
До цього часу в тій же Польщі або Чехії вже став відчутним дефіцит робочої сили на внутрішньому ринку. Стали прийматися закони, які заохочують трудову міграцію з інших країн і спрощують працевлаштування іноземців. А з відкриттям «безвіза» – лавина зрушила з місця!
Тепер українські агентства працевлаштовують українців працювати за кордоном, а з місцевих роботодавців беруть немалі гроші за розміщення оголошень і доступ до їх базі даних по вакансіях. Тепер ми після розміщення вакансії отримуємо всього пару дзвінків в тиждень і ЖОДНОГО ПРАЦІВНИКА протягом трьох місяців!
Скажете – піднімайте зарплату і буде Вам щастя! Але не тут то було. Зарплату ми підняли вже вдвічі! А робочих як не було, так і немає. Але ж підняття зарплати не може не позначитися на ціні. Нам довелося підняти вартість нашої продукції на 10-12% – як Ви розумієте всі додатково зароблені гроші повністю пішли на підвищення платні.
Але таке підняття ціни викликало невдоволення з боку деяких торгових мереж. Кажуть, у людей немає грошей, купівельна спроможність знизилася до мінімуму, а Ви ціни піднімаєте з метою наживи!
Насправді – нам всім «не до жиру». Ті ж торгові менеджери напевно знають ситуацію з робочими в своїй організації. Одного оголошення на сайті або в газеті з працевлаштування вже не досить.
Це можна помітити на рекламних щитах і плакатах перед входом в будь-яку торговельну мережу.
Спочатку лише оголошення у форматі А4. Але це не спрацьовує і формат збільшується!
Де які оголошення вже навіть жовтіти почали.
Чим менше торговельна мережа, тим крупніше оголошення!
Уряд в «легкому шоці» від того, що вже зараз нічим виплачувати і без того мізерну пенсію. Піднімають пенсійний вік. Підняли мінімальну зарплату вдвічі. Але це тільки так називається – «підняли зарплату», насправді уряд підняв ВСІ ПОДАТКИ ВДВІЧІ, тому що вони прив’язані до мінімальної зарплати. Зробили нечувані штрафи за неоформлених робітників, адже з зарплати «в конверті» не сплачуються відрахування до бюджету. Але ситуація не поліпшується. По тому, що все набагато простіше – ПРАЦЮВАТИ НЕ МАЄ КОМУ! Ось і бюджет поповнювати не має кому.
Якщо ситуацію не змінити кардинально в самий найближчий час, в країні залишаться одні пенсіонери і студенти, ну і депутати, звичайно.
А якщо робоча сила мігрує в Європу, як Ви думаєте, що буде робити малий і середній бізнес (МСБ)? У нас теж сім’ї, діти, а на подачки від держави ми і раніше не розраховували. Ми звикли покладатися тільки на себе, тому у нас завжди є вибір. Ті, хто не хоче збанкрутувати (а цього не хоче ніхто!), підуть туди, де є робоча сила, де готові платити гідну ціну за твою продукцію, де створені пільгові умови для підтримки нових платників податків!
Складається враження, що наш уряд не шукає простих шляхів для досягнення мети. Україна буде в Європі! Але потрапить туди по частинах! Спочатку все працездатне населення мігрує, потім, через безвихідь МСБ туди перебереться, ну а депутати в перервах між сесіями, будуть до нас в гості приїжджати і вимагати платити податки в бюджет України для підтримки пенсіонерів та депутатського корпусу!
Як Ви думаєте, дієтичні макарони «Здоров’я», що не мають аналогів, котрі будуть зроблені за нашою технологією в Італії з італійської сировини, будуть краще продаватися, в багатій Європі або в бідній Україні? А чия економіка від цього виграє?
УКРАЇНО-О-О-О !!! А точніше ті, хто біля її керма, Ви точно хочете, що б ми пішли в Європу? Ви впевнені, що це єдино-вірний шлях для України?
Чи ще рано про це думати? Проблема надумана, штучна, на інших підприємствах немає такої ситуації? Поділіться своїми думками.
Важко судити, коли я сам є героєм статті. Знаю єдине, якщо створити гідні умови на внутрішньому ринку – бізнес сам повернеться в Україну. Робоча сила не матиме життєвої необхідності виїжджати за кордон. Але це комплексне питання, неможливо розвинути економіку, зробити пивабливим інвестиційне поле і не покращувати стан інфраструктури по містах, рівень медичного обслуговування і т.д.