А чи потрібно переплачувати за «органічне»?

Автор статті, де хто Elizavrus Singularis опублікував її на своїй сторінці у Фейсбуці 14 вересня 2016р. Протягом одного місяця нею поділилися майже 4 тисячі чоловік, а скільки людей її перепостили зі сторінок цих чотирьох тисяч, невідомо, але самі розумієте, прогресія геометрична!
Такий жвавий інтерес вона викликала, на наш погляд  тому, що автор просто і зрозуміло пояснив саму «хімію» процесу вирощування продукту і багатьом стало зрозуміло те, над чим раніше ніхто просто не замислювався. А звідси і питання – “Якщо так, тоді чому органічне краще? Навіщо переплачувати?”
І так, читаємо!

Про проблеми “органічного” харчування.
Давно збирався написати про це, але все відкладав. Розумів, що мало написати про “органічне” харчування, потрібно ще зробити це так, щоб нікого не образити.
Отже, я постараюся написати не дуже злий текст. Але дуже докладний і ґрунтовний:
Мене, як людину яка вивчала біологію та хімію (як органічну хімію, так і неорганічну) у школі і потім в Техніоні  (технологічний університет в м. Хайфа, Ізраїль – прим. Ред.), зізнатися, коробить (в буквальному сенсі цього слова!) , коли я чую словосполучення на кшталт “органічні помідори” або “органічні яйця”.
Постараюся пояснити не надто занудно.
Органічними речовинами називають речовини, що містять у своєму складі вуглець (С) (за кількома винятками), а частіше ланцюжка з декількох вуглеців. Наприклад, поліетилен (полімер, що складається з довгою вуглецевої ланцюжка) – це органічна речовина, а вода (що складається з атома кисню і двох атомів водню) – неорганічна речовина.
Тому, коли в магазині мені пропонують органічну картоплю, мені дуже хочеться подивитися в них неорганічну.
Ви скажете, яка різниця, як називати? Відповім – велика! Навіщо людині в своїй промові використовувати слова або словосполучення, зміст і значення яких вона не розуміє? Адже це безглуздо! Адже це, як сказати “алюміній, цинк та інші види заліза”. Це можна пробачити гуманітарію (йому все можна пробачити!), але нормальну людину це змушує здригатися і судоржно стискати кулаки!
Заперечать – а ось захотіли люди використовувати термін “органічний” в своєму, зручному їм значенні – мають право!
Припустимо. Припустимо ви домовилися, що цинк, мідь, свинець, олово – це все теж такі ось різні види заліза. Ні, чорт забирай, не припустимо, але фіг з вами! Проїхали!
Чим же відрізняється, на думку адептів “органічної” їжі, органічний огірок від неорганічного? І тут слід зазвичай пояснення: органічні огірки виростили “без застосування хімії“. Маючи на увазі при цьому, звичайно, не те, що його виростили в обхід законів природи (без застосування хімії ж!), а те, що використовували натуральні добрива, тобто гній. А для вирощування неорганічних огірків, – пояснять вам адепти, – як відомо, використовують нітрати.

Поспішу засмутити шанувальників “органічної їжі”. Ваші органічні овочі та фрукти, зі спеціальних магазинів, вирощуються теж на нітратах. Тому що мембрана кореня рослини проводить тільки певні хімічні молекули. Корінь не вбирає, вибачте, коров’яче лайно і рослина їм не харчується. Корінь вбирає з грунту воду і розчинені в ній нітрати (джерело азоту), фосфати (джерело фосфору) і катіони Калію – ці хімічні речовини (нітрат, фосфат і калій) є основною складовою харчування рослини і всі ці речовини – неорганічні.
Коротше кажучи, не важливо, чим ви удобрюєте грунт, готовим нітратом або гноєм, рослина харчується нітратом.
Гній в грунті спочатку проходить стадію мінералізації до молекул аміаку, а потім, під дією певних бактерій, проходить нітрифікацію до нітрату. І ці молекули нітрату вбираються коренем.
Нітрати! Розумієте?

2 шекеля ви заплатили за моркву або 20 – вона все одно виросла на нітратах!
Чи є різниця в нітратах, отриманих з лайна і нітратах отриманих з пакета хімічних добрив? Відповідь: ні.

Нітрат – це (іон) з’єднання одного атома азоту і трьох атомів кисню.

Формула у нього одна.

Не буває «хороших» нітратів і «поганих».

Чи можна за допомогою нітратів завдати шкоди рослині? Можна! Отруїтися можна всім. Питання лише в концентрації. Якщо концентрація неправильна, то можна отруїти і рослину і, як наслідок, людину.
Так може використання гною захищає рослину від “передозу”? Ні! Ні в якому разі! Більш того, гноєм отруїти рослину набагато легше, ніж готовими хімічними добривами. І справа не тільки в тому, що з гноєм у грунт заносяться різні патогенні мікроорганізми і віруси (гній – джерело зарази). Крім цього дуже складно розрахувати необхідну кількість гною в грунті. Зробити це “на око” не вийде. Так як отримання нітрату йде в три складно-залежних процеси:
1-ий процес – мінералізація – отримання аміаку. Процес залежить від складу і рівня кислотності грунту, від кількості дощів і температури (змінюється з сезону в сезон з року в рік і т.д.). Тобто якщо в минулому році з 100 грам гною ви отримали X грам аміаку на своїй ділянці, це не означає, що занісши в цьому році 100 грам на ту ж площу, ви отримаєте ті ж Х грам аміаку.
Подальша нітрифікація відбувається в два етапи:
Спочатку отримані в 1-му процесі X грам аміаку, під дією бактерій повинні перетворитися в Y грам нітриту.
А потім Y грам нітриту (якщо в грунті достатньо кисню, тобто умови аеробні) повинні перетворитися в Z грам нітрату.
Проблема в тому, що нітрит – це дуже токсична речовина! Набагато-набагато більш токсична нітрату. І він, на жаль, теж вбирається мембраною кореневих клітин. Тобто нітрит проникає в рослину, а через нього в нашу кров. Отруєння нітритом, викликає щось на подобі анемії (ЕМНІП).
Так ось, на щастя, нітрит в грунті дуже нестійкий і для нього потрібні специфічні умови. Але все одно, отруїтися їм можна.

Отже:

1. мінералізація дає нам неточно прогнозоване X кількість аміаку.
2. Перший етап нітрифікації дає нам ще більш важкопрогнозованим Y кількість нітриту, залежне від кількості X і від ступеня аеробності  грунту.
3. Наступний етап нітрифікації дає ще більш важкопрогнозованим Z кількістю нітратів, залежне і від Y кількості нітритів, що залежить від Х кількості аміаку і від умов в грунті.

Дуже важко прорахувати і проконтролювати всі етапи. А отже, одні і такі ж кількості лайна, внесеного в грунт, в одному році може ледь вистачити на млявий урожай, а в іншому році отруїти ваші овочі нітратом і навіть нітритом.
Я вже не кажу про внесенні з гноєм у грунт патогенних бактерій і вірусів.
А якщо в грунт вносять готове синтезоване добриво, то для розрахунку правильної дози нітрату, агроному або селянину потрібно просто мати базові знання. Вносячи готовий нітрат йому легко і просто контролювати весь процес. Якщо тільки він не дурень і не сволота.
Тому, корисність або шкідливість овочів залежить головним чином від ступеня грамотності і освіченості городника! Це не я так сказав. Це нам так пояснював професор Техніона Аві Шавів, відомий і великий фахівець з хімії грунтів!
Грамотність і освіченість! Подумайте, перш ніж переплачувати за “органічні огірки”, чи володіє автор цих огірків заданими властивостями. Двічі подумайте!

Не треба боятися хімії, бійтеся мракобісся.

Джерело –Elizavrus Singularis